Archive for июля 18, 2010

“…Якщо говорити про Мазепу з погляду церкви, то це ім’я, за яке молиться Православна церква України чотири століття, тому що в кожній літургії промовляється молитва за творців і благотворителів храму цього. І в численних храмах, які побудував Мазепа, – це є молитва за Мазепу. У молитві не повинне вимовлятися конкретне ім’я.

Мені пригадується одна конфіскована при совєтах публікація про візит в Україну останнього царя Миколи ІІ, який був добре обізнаний з іконописом, церковним живописом. В одній з церков Києва він побачив портрет Мазепи й запитав відомого історика Яворницького: «Чи моляться за Мазепу в церкві?» «Моляться, як належиться в літургії за строїтелів і благотворителів храму цього», – відповів Яворницький. «А чи проголошують анафему Мазепі?» «Проголошують, як було наказано». На цьому й закінчилася розмова. Але очевидно, вона мала б мати продовження, оскільки в християн є навіть молитва за ворогів, за тих, хто вас гонить, але в християнській традиції немає прокляття. Тим більше що анафема на Мазепу має суто політичний характер.

Колись, у давні темні роки, у церкві були прийняті анафеми на людей, котрі виступали проти християнської віри, руйнували основи церкви. У цьому розумінні до Мазепи не могло бути жодних питань… Навпаки, питання були до Петра І, який влаштовував свого роду сатанинську євхаристію в середовищі своїх приближених. Висміював православне духовенство, організовував всєшутейші собори, коли під час п’яних оргій надягали церковні шати й пили з церковних чаш. Це справді був глум над вірою, і за це, звичайно, можна було б ставити питання про анафему на Петра І. Але раби не можуть ставити такого питання – ні тоді, ні в совєцькі часи, ні тепер.

Перейменування вулиці – це пробна куля, кинута в Україну з метою первірити, наскільки українці здатні обурюватися й відстоювати свою честь. Гадаю, у цьому вся суть цієї акції…/ Оксана Климончук. http://www.unian.net/ukr/news/news-386268.html”

ПС. Українці настільки спаплюжений народ, що навіть сьогодні він навіть не втирає з лиця чужого харковиння, виплюнотого в нього з відразою зневаги…

Так є і з “сракопаданієм” на вимогу московського попа Кирила до держави до якої він не має ніякого відношення, як іноземець,  про перейменування київської вулиці імені Івана Мазепи!..

Українці!

Запам’ятайте! Ініціатор в Київраді  перейменування - Віталій Журавський!

“За” перейменування проголосували три депутати з блоку Віталія Кличка. І хоч В.кличко не голосував за це рішення - для мене особисто він помер, як українець… Якщо Ви помітили, читачу, “кличко” в останньому реченні навіть клавіатура магічно вибила з “малої” літери…

Саме так вважає народний депутат Верховної Ради України!!!

Про це говорять останнім часом все більше і більше адвокатів українців в Україні! Принаймні ті з них, які ще не продали свою українську душу дияволу, мамоні і сусідній державі за похльобку (майже баланду) з провладного корита.

А втім, послухайте, як про торжество російського націоналізму в Україні говорить сам Олесь Доній:

НУНС: в Україні при владі російські націоналісти

Неділя, 18 липня 2010, 12:10 Версія для друку Коментарі 54

Твердження, що нинішня українська влада і Партія регіонів деідеологізована є абсолютною помилкою.

Таку думку озвучив депутат від НУНС Олесь Доній в ефірі “Радіо Свобода”.

“Ні, у них є чітка ідеологічна концепція. Ця концепція називається “російський націоналізм”. У нас просто бояться про це казати”, - сказав він.

За його словами, “російський націоналізм” - це всебічна підтримка російської мови, російської культури і Росії як держави.

“І от ці люди, з такою ідеологією, дісталися до влади в іншій державі, в державі Україна, і зараз запроваджують ці ідеологічні цінності. І незабаром у нас українська мова та українська культура просто будуть поставлені на межу вимирання”, - заявив депутат.

Він також висловив думку, що зараз Верховна Рада “нічого спільного з парламентом і парламентаризмом просто немає”.

“Форма залишилась та ж сама, Верховна Рада, а від змісту ми ще далі. Тобто ми сподівалися, що ми будемо покращувати зміст, від Української РСР перейдемо до незалежної держави, а насправді по деяких параметрах ми ще далі відступили від демократії”, - вважає Доній.

Він додав, що в 1989-90 роках відмінність між Україною і, наприклад, Польщею, Угорщиною, Чехією була “не така катастрофічна”.

“У якихось питаннях ми зрушили вперед. Інша справа, що поки ми зрушили на пів кроку, Європа за цей час стрибнула на 10 кроків”, - сказав Доній.

Українська правда”.

ПС.  Хочеться залишити простий коментар на цю тему: ” Краще б утвердження російського націоналізму відбувалося на його природних теренах - в Росії. А не в Україні!”

Колись мудрий Леонід Кучма, який, як тепер виявилось був все-таки “українським Президентом” сказав : “Україна - не Росія!”. Може б Леонід Данилович якось ненав’язливо нагадав про це своїм бувшим фаворитам, які через нього проклали свій шлях на вершину українського Олімпу…