Завод ядерного палива, який намагається збудувати Україна - це поле битви сусідньої Ролсії і її наймитів -  і супертехнологій Вестінгауз!

Але!

Але- українська влада - хіба коли  вона була українською владою?!.. Вона - або зовсім російська, або проросійська через підставних осіб!..

Отож  -  і тендер на будівництво заводу ядерного палива, збірок-твелів в Україні - хто виграє?

Вгадайте  - з одного разу?!..

(Про революціонерів Майдану, які розтанули, як дим, зникли під натиском януковичів-азарових, які залишили своїх прихильників без об’єднуючої парадигми…)

„…І хоч душу манив

Часто волі приваб,

Але кров моя раб,

Але мозок мій раб.

І хоч часто в душі

Піднімається бунт,

Щоби з пут отрястись,

Стати твердо на грунт,

Ах та й це не той гнів,

Що шаблюку стиска,

Це лиш злоба низька

І сердитість рабська”…

ПС. На жаль, я не відаю, з якої поезії Івана Франка, цей діагноз українського рабства, української заздрості, яка не може підійнятись до справжніх висот, Духу… Це діагноз свинства, яке лише відштовхує від корита Їдла один одного, яке ніколи ситим не буває. Бо воно все ж таки свинство…