Archive for the ‘Разное’ Category

13
Фев

Масленица или Колодий

   Posted by: Nocticula (F.M.)

Праздник, называемый сейчас Масленица, это очень древний народно-обрядовый праздник, который сохранился еще с дохристинастких времен. Праздник был настолько популярен, что как религиозное празднование его пришлось принять христианской церковью в свой календарь, и вписать его, немного подогнав под их рамки.

Торжество было прочно связано с природными циклами, приходилось по дате приблизительно за месяц до ВеликоДня (славянский Великдень припадал на мартовский день весеннего равноденствия) и обозначал прощание с зимой, с холодами. На масленицу люди, радуясь жизни, буйно приветствовали уход зимы.
Обрядовый праздник Масленица также назывался нашими предками КолоДий. Колодием также звалось славянское божество любви, союза и плодородия. Коло, то есть Солнечный Круг начинает действовать, тепло возвращается). В честь начала возвращения тепла принято было хорошенько погулять, воздать хвалу жизни. Древняя Масленица считалась весьма женским праздником. Колодий, также называли порой бабьим праздником. В течении колодийного празднества мужчинам надлежало покорно слушаться женщин и принимать доминантность своих берегинь как данное. Зима минует уже, было время уже найти свою пару и отпраздновать свадебные веселья, поэтому обсуждали замужние женщины, какая невеста за кого пошла, осуждали тех, кто долго в девках ходит. Кроме первого значения Колодия еще бытует трактовка с упоминанием того, что важным атрибутом празднования была Колодка. Женщины собирались вместе, пили крепкий мед из большой чаши по кругу, «колодковали». На стол клалась Колодка – символ Колодия, некий фаллический знак, полено, как часть древа жизни и как символ силы плодородия, силы продолжения рода. Вокруг символа праздновали, поздравляли друг друга.
Старшие замужние женщины могли в шутку наказать тех парней, а иногда и девушек, которые за прошедший с прошлого Колодия год не нашли себе свою пару. К неженатым парням к ноге цеплялась специальная, изготовленная для этого колодка (перед одеванием на ногу, могли еще в шутку ударить ею поучительно). Парень некоторое время должен был походить с колодкой, а затем откупиться от такой ноши, то есть угостить женщин. В этой традиции было много воспитательного характера, действия должны были напомнить о сути того, что все живое должно быть в паре, сказать о том, что пора найти свою половинку.
Еще символами продолжения рода, колодками, ходили толпой вокруг села, делая Круг Плодородия, чтобы урожай затем хороший удался на земле. Кушать в период праздничный можно было вкусно и много, принимая еду как воздаяние чести силам божественным, дарующим радость жизни. Популярные обрядовые яства вареники и конечно же блины, их круглая форма напоминает форму солнышка.

Божественный целебный напиток.
Праздник Колодия использовали не просто, чтобы выпить чего-то во славу жизни, но и для того, чтобы поправить здоровье. Считалось, что если сделать медово-травянной напиток на здоровье именно в это время, то он подействует на тело, будто целебный эликсир. Зимой было утрачено много сил организма, сейчас самое время восстановить и поправить здоровье. Сделайте себе свой напиток Колодия, который принесет вам дополнительный запас жизненных сил. Для него можно использовать такие дары растительного царства: медуница, подорожник, цикорий, сныть, мята, чабрец, цвет липы, крапива, тысячелистник, рябина, калина, смородина, крыжовник, первоцвет, подмаренник, вереск, душица. Заваривают из трав целебный чай, добавляют к нему меда, чтобы стал медовым напитком Колодия, а перед тем как пить наговаривают на него:

Колодий, напиток сей благослови,
Через него нас здоровьем да силой надели!
С памятью о предках наших славных,
Во славу Солнца Даждьбога,
Во славу Огня Сварога,
Во славу богов родных,
От скверны избавиться,
Силе целебной с этим справиться!
Напиток сей пьем,
С ним в тело и дух
Силу вольем!
Да свершиться!
Такой целебный медово-травянной напиток наполнял силой и очищал от скверны и тело, и дух.

(С)
Масленица Украинская или Колодий

Линк:

http://gordonua.com/publications/vlashchenko-vozvrashchenie-kryma-nachnetsya-s-nazvaniya-vseh-vinovnyh-po-imenam-kto-ego-otdal-i-glavnoe-pochemu-230352.html

Психологини

Мозгоправ (о нелегком пути к реализации начинающего американского психолога)
http://hdrezka.ag/series/comedy/26066-mozgoprav-2017.html

Психологини (ру комедийный сериал)
https://kinogo.by/7292-psihologini_1-sezon-22-12.html

Доктор Шанс (в главной роли “Доктор Хаус”)
http://hdrezka.ag/series/crime/20932-doktor-shans-2016.html

Пациенты
http://hdrezka.ag/series/drama/1938-pacienty-lechenie.html

Восприятие (Нейродектив, для любителей нейропсихологии)
http://hdrezka.ag/series/thriller/2082-vospriyatie.html

Черный ящик (необычно о неврологе с биполярным расстройством)
http://seasonvar.ru/serial-9440-CHernyj_yashik.html

Необходимая жестокость
http://baskino.co/serial/2552-neobhodimaya-zhestokost.html

Вэб-терапия
http://hdrezka.ag/series/comedy/22660-veb-terapiya-internet-terapiya.html

Теория лжи
http://hdrezka.ag/series/thriller/1731-obmani-menya-2009.html

Без свидетелей (ру версия сериала Пациенты)
http://hdrezka.ag/series/drama/11271-bez-svideteley.html

Пациенты

Апокаліптичні передбачення: чого Україні боятися у 2018 році
П’ятниця, 29 грудня 2017, 09:30 - Економічна правда
5082 перегляди
6

Іван Хівренко
П’ять ризиків майбутнього року, які можуть суттєво зачепити Україну.

ЕП підбиває підсумки року не на надто оптимістичній ноті. Одразу попереджуємо: далі буде про крахи, обвали та атаки на Україну.

Проте, це лише припущення, можливі ризики, з якими ми можемо зіткнутися у 2018 році. Сподіваємося, що все наведене нижче нас обмине або відбудеться, але не наступного року. Найкраще, звісно, — не відбудеться ніколи.

What if Bitcoin vsyo…

Незважаючи на неоднозначне сприйняття біткоїна, він прийшов надовго. Як би ми до нього не ставилися, але тепер ця криптовалюта — частина фінансової системи. Якщо ж руйнується частина, то може похитнутися вся система.

Чому ми про це говоримо? Тому що недавно глобальний економіст Deutsche Bank Торстен Слока назвав крах біткоїна одним з ключових ризиків 2018 року.

Це вже не здається таким божевіллям, як, наприклад, вісім-дев’ять місяців тому, проте капіталізація біткоїна перевищує 250 млрд дол. Якщо говорити про основні криптовалюти, то це майже 560 млрд дол.

Сказати, що трапиться, якщо криптовалюта “впаде”, ніхто із світових фінансистів не береться. Якщо це таки станеться, Україна точно не залишиться осторонь. Причому постраждають не лише власники “крипти”.

Якщо впаде біткоїн, то блокчейн, який позиціонували як революційну технологію і яку впроваджують багато країн, теж стане виглядати менш надійною.

“Якщо біткоїн перестане працювати, гроші, які інвестори передали раннім послідовникам, залишаться у ранніх послідовників. Гроші не “згорять” і не “загубляться”, біткоїни нікуди не подінуться. Просто їх вартість зменшиться або буде дорівнювати нулю”, — пояснює керівний партнер BlockchainLab Станіслав Подьячев.

В інвестуванні є золоте правило: чим більша потенційна прибутковість, тим вищі ризики. Інвестори повинні це знати.

Крім того, у світі є понад 1 тис альткоїнів — віртуальних валют, схожих на біткоїн і створених для вирішення схожих завдань. Вони можуть статиі альтернативою для користувачів, чий бізнес тісно пов’язаний з криптовалютою.

“Навіть якщо програмний код біткоїна виявиться недосконалим, і система зазнає краху, сама ідея про зниження ролі традиційних фінансових посередників, що оселилася в умах величезної кількості людей, знайде інше втілення”, — вважає Подьячев.

Примара фінансової кризи

Апокаліптичні прогнози щодо краху світової фінансової системи з’являються кожного року. Українці, які звикли жити в стані перманентної кризи, навіть не звертають на це уваги. Проте така загроза існує, і Україна тоді постраждає більше за інших.

Згідно з дослідженням Deutsche Bank, фінансові кризи відбуваються все частіше, стаючи майже нормою сучасного життя. У банку наголошують, що ця тенденція стала помітною після падіння Бреттон-Вудської системи, яка після Другої світової війни фіксувала обмінні курси і, в основному, прив’язувала їх до ціни на золото.

“Нинішня система гнучка. Вона дозволяє випустити стільки грошей, скільки необхідно, і пом’якшити фінансову кризу. Однак це також може стати основою для наступної великої кризи”, — кажуть вони.

Так, найбільший денний обвал на американських фондових біржах стався у 1987 році. Так звана азійська криза припала на 1997-1998 роки. Досі свіжі у пам’яті події останньої фінансової кризи 2008 року.

Це свідчить про те, що світова економіка розвивається циклічно. Від кризи до кризи проходить приблизно однаковий відрізок часу. Що стосується спускового механізму, то в сучасному світі накопичено достатньо загроз. Кожна з них здатна стати першим камінчиком, який спричинить сходження лавини.

Чим більше часу відділяє світову економіку від останньої кризи, тим інтенсивніше аналітики обговорюють приблизну дату і ймовірні причини майбутнього апокаліпсису. Світ не перебуває поблизу “нормальних” умов, пише The Economist.

Ризиків чимало: злет біржових індексів в умовах помірного зростання економіки, рівень інфляції у США, плани ядерних випробувань Північної Кореї, потенційна бульбашка на ринку житла у Швеції та Норвегії, Китай з астрономічними боргами та “перегрітим” ринком нерухомості.

Найгірша новина в цій ситуації — сировинний тип української економіки. Глобальні кризи завжди обвалюють ціни на сировину і сильно б’ють по доходах українського бюджету та курсу національної валюти.

Кібератаки

Для України це один з найбільших викликів. Події 2016-2017 років це лише підтверджують. Найбільшу в своїй історії кібератаку Україна пережила у липні 2017 року, але це тільки початок.

На думку фахівців, кібератаки будуть спрямовані на критичну інфраструктуру і системи голосування.

Так, генеральний директор компанії Information Systems Security Partners (ISSP) Роман Сологуб вважає, що в Україні атаки на критичну інфраструктуру триватимуть.

Мета атак — утримання тактичного контролю над інфраструктурами і тестування нових технологій кібератак на автоматизовані системи управління.

“В Україні збільшиться кількість кібератак, спрямованих на розробників програмного забезпечення, провайдерів IT-сервісів та інші компанії, які надають інформаційні, консалтингові та фінансові сервіси. Мета кібератак — отримання доступу до більшої кількості об’єктів інфраструктури”, — каже експерт.

За допомогою захоплення таких майданчиків можливі масові і координовані кібератаки.

Розробники антивірусного ПЗ з компанії ESET також очікують атак на об’єкти критичної інфраструктури та електронні системи голосування. На їх думку, у 2018 році не вдасться уникнути втрат конфіденційних даних і поширення програм-вимагачів.

“Однією з найнебезпечніших загроз для систем управління виробничими процесами стала шкідлива програма Industroyer, яка використовувалася під час атаки на енергосистему України. Ця небезпека загрожуватиме і у 2018 році.

Цілями атак в майбутньому може стати не тільки мережа електропостачання, а й сфери оборони, охорони здоров’я, водопостачання, транспорту, виробництва”, — пишуть фахівці ESET.

Технологічне втручання у виборчий процес може загрожувати легітимності виборів. Таким чином, всі аспекти виборчої системи повинні розглядатися як частина важливої інфраструктури країни, яку треба надійно захищати.

Питання інформаційної безпеки стоять на порядку денному не перший рік, але вирішуються вони вкрай повільно.

“Наші дослідження показують, що за останні чотири роки істотних зрушень у сфері інформаційної безпеки не сталося. Це дозволяє прогнозувати, що протягом наступного року ситуація навряд чи істотно зміниться”, — зазначає керівник практики надання послуг у сфері інформаційної безпеки та IT-ризиків компанії EY Дмитро Лазученков.

Разом з тим, на його думку, керівництво України почало усвідомлювати масштаби проблеми і стало виділяти ресурси на посилення інформаційної безпеки. “На жаль, поки що зусилля влади схожі на гасіння пожеж, ніж на системний підхід”, — резюмує він.

А якщо МВФ vsyo

Тут уже йдеться не про глобальні тенденції, проте це важливий ризик: Україна впевнено рухається до чергового дострокового завершення відносин з основним кредитором.

Зрив співпраці з МВФ Нацбанк називає головним макрофінансовим ризиком 2018 року, і не дарма.

За роки співробітництва з фондом Україна виконала хіба що першу програму МВФ — у 1994-1995 роках. Тоді уряд отримав два транші на 763,1 млн дол. Після цього жодна з програм не була виконана повністю.

Цього разу Україна не тільки не виконала вимоги для отримання наступного траншу, а відмовилася виконувати одну з вимог, яка стала ключовою для отримання останнього, четвертого траншу обсягом 1 млрд дол.

Невиконання підписаних домовленостей може не тільки поставити на тривалу паузу подальшу співпрацю з кредитором, а й винести на порядок денний питання про повернення Україною останнього траншу.

Більш детально про це — в статті Пардон, МВФ. Чи може фонд “пробачити” Україну

Обвал на ринку нерухомості

Це ще один внутрішній недооцінений ризик.

Про ризики, пов’язані з надлишком житла на ринку нерухомості, експерти почали говорити ще у 2016 році. Однак широке обговорення цієї проблеми почалося влітку 2017 року після публікації звіту НБУ про фінансову стабільність.

У чому загроза? На ринку утворився надлишок квартир через низький попит. Про низьку активність покупців свідчить маркетингова політика забудовників, пояснює регулятор.

Для залучення покупців будівельні компанії пропонують пільгові умови кредитування в партнерстві з банками та знижки до 20% у разі повної оплати вартості. У 2016 році знижки становили 5-10%.

Про низький попит свідчать і низькі обсяги іпотечного кредитування. У 2016 році банки позичили на придбання, будівництво і реконструкцію нерухомості 736 млн грн. У 2012 році цей показник становив 2,5 млрд грн.

Крім того, нема точних даних про кількість угод на первинному ринку. Всі цифри, які наводять аналітики та експерти, неточні і ґрунтуються на інсайдерській інформації.

Тож експерти пророкують повторення ситуації 2008-2009 років, коли зупинилися численні будівництва і постраждало багато українців.

Більш детально про це — у статті Ринок житла: чи буде обвал

bitcoin МВФ нерухомість кібербезпека фінансова криза

ТЕРМІНОВО! Російські ракети знищили український аеропорт

Луганський аеропорт знищили ракети, випущені з боку Росії. Про це розповів заступник міністра юстиції України — уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Іван Ліщина.

За його словами, Мін’юст в рамках справ в ЄСПЛ продовжує збирати докази участі Росії в бойових діях на Донбасі.

«Пам’ятайте, влітку 2014 року з’явилися чутки, що луганський аеропорт обстріляли тактичною ядерною зброєю? Цього, звичайно, не було. Але наша прикордонна служба зафіксувала обстріли тактичними ракетами» Точка «з боку Росії. Запуски з тієї території. Рознесли весь аеропорт», — сказав Ліщина в інтерв’ю газеті «Факти».

Нагадаємо, що 1 вересня 2014 року сили АТО покинули аеропорт Луганська через постійні обстріли. 2 вересня 2014 року в Раді нацбезпеки і оборони повідомляли, що українські військові підірвали злітно-посадкову смугу аеропорту, коли відступали.

Екс-міністр оборони України Валерій Гелетей у вересні 2014 року заявляв, що під час штурму луганського аеропорту російські війська застосували в тому числі самохідні міномети «Тюльпан». Особливістю цієї зброї, за його словами, є те, що крім фугасних і активно-реактивних мін самохідний міномет може вести вогонь надмалими ядерними боєприпасами потужністю менше однієї кілотонни.