Об острове Буяне.

Практически во всех древнерусских магических заговорах упоминается остров Буян, лежащий посреди синя моря-Окияна.

Описывается как таинственный остров в океане со способностью появляться и исчезать. Три брата - Северный, Западный и Восточный ветры - жили там. Остров Буян наделен чудо-силой, на нем хранятся волшебные вещи, которые помогают отважным героям бороться со злом. На острове растет мистический дуб – дерево силы, в дубе спрятано яйцо с иглой, в которой находится смерть Кощея. Там же на острове есть священный бел-горюч камень алатырь, обозначающий центр мира. Кто сумеет отыскать этот камень – тот получит великую силу и у того все желания сбудутся. Но Алатырь охраняют мудрая змея Гарафена и птица Гагана.

Лежит этот остров за тридевять земель, в тридевятом царстве, посреди моря-океана. Буян играет весьма важную роль в наших народных преданиях: чародейные заговоры, обращающиеся к стихиям, почти всегда начинаются со слов: «На море, на Окияне, на острове Буяне», без чего не сильно ни одно заклятие. На нем лежит бел-горюч камень Алатырь; на этом острове сосредоточены все могучие силы весенних гроз, все мифические олицетворения громов, ветров и бури; тут обретаются и змея, всем змеям старшая и большая, и вещий ворон, всем воронам старший брат, который клюет Огненного Змея, и птица, всем птицам старшая и большая, с медным клювом и железными когтями, и пчелиная матка, всем маткам старшая. То есть на острове Буяне лежит громоносный змей, гнездится птица-буря и роятся пчелы-молнии, посылающие на землю медовую влагу дождя: так обожествляли наши предки явления природы, одушевляя их прекрасными, поэтическими образами. По мнению народному, от обитателей острова Буяна произошли все земные птицы, насекомые и гады.

По свидетельству славянских заговоров, на том же острове восседают и дева Заря, и сам Перун, который гонит в колеснице гром с великим дождем. И дуб - мировое древо - растет тут, и тоски, наводящие любовь в сердце молодцев и девиц, и старики-мудрецы, способные дать ответ на любой вопрос, и железный сундук стоит, в котором хранятся чародейные сокровища, помогающие герою одолеть зло. Сюда обращался древний славянин со своими мольбами, упрашивая богов, победителей зимы и создателей летнего плодородия, исцелить его от ран и болезней, даровать ему воинскую доблесть, послать счастье в любви, на охоте и в домашнем быту. И оборотень взывает в своем заговоре к острову Буяну, и ратный человек, идущий на войну, и раненый, и страдающий от зубной боли и лихорадки…

Олександр ФИСУН. Про Свято Калити ЗНАННЯ ПОСВЯЧЕНИХ (ВОЛХВІВ, ВІДУНІВ, ВІЩУНІВ)

Деталі

Створено Вівторок, 15 грудня 2009 23:37

Автор Олександр Фисун

КАЛИТУВАННЯ НАШІ – ЦЕ ОСЯГАННЯ ТАЄМНИЦЬ УСЕСВІТУ Й ДУШІ УКРАЇНСЬКОЇ

1. В основі всіх свят річного циклу – боротьба світла з темрявою. Світло – життя, а темрява – небуття. Хаос, Морок.
2. Калита – традиційне, найбільше релігійне свято молоді у дохристиянську добу.
3. У Калиті відбився світогляд Предків: боротьба двох сил природи – світла і темряви, тепла і холоду, весни й зими.
4. Калита – символ Сонця Ясного.
У давнину Калита – свято хлопців, а Катерини – дівчат. Християнство «прив’язує»
Калиту до свята Андрія. І нині в столиці ревні християни влаштовують вечорниці: Калита- на Андрія.

5. Дослідники нашої звичаєвості, зокрема Сумцов, зважаючи на сонячну тематику цього свята, ставили його в ряд з Різдвяними містеріями, зважаючи на атрибути солярного змісту.
6. За масштабами дійств калитянських і символікою образів воно є окремим святом, що відповідає хліборобському календареві Українців.

Запитання Калитянського на святі Калиті:

1. Що наймиліше? – Сонце.
2. Хто нашу землю зогріва, людей добрих звеселя? – Сонце.
3. Що найкругліше? – Сонце.
4. Що найясніше? – Сонце.
5. Що найшвидше? – Світлоносна думка.
6. Що найстрашніше? – Пітьма.
7. А кого боїться Пітьма? – Світла.
8. Хто наймудріший? – Творець. Всевишній.
9. Чому? – Бо він сотворив усе. Видиме і невидиме.
10. Що не має ні початку, ні кінця? – Усесвіт.
11. А хто найдавніший? – Усесвіт.
12. А хто вічний’? Невпинний? – Небесний Рух.
13. Куди найдовша дорога? – У світ білий.
14. А що за світом білим оцим? – Другий, третій, сотий і незліченно їх.
15. А де розляглися вони? – У неосяжному Космічному Безмежжі.
16. Де ж узявся Всесвіт? – Сотворений із Порожнечі Володарем Безмежжя. З’явилося Суще.
17. По чийому образу Всевишній його творив таким досконалим і величним? – За власною подобою.
18. А хто найдужчий? – Вода.
19. Що найрівніше? – Промені Сонця, світил.
20. Скільки ж тих променів у Сонця? – А скільки травинок, квіточок, зерняток, листочків на деревах, комашинок, рибинок, звіряток, людей і всього живою у світі.
21. А що не має меж? – Сяяння зірок, світла у Космосі.
22. А скільки ж їх у небесах? – А як піску у морі. Стільки, скільки крапель в океані.
23. Що ж найсолодше? – Наша Калита.
24. А яка вона? Найясніша. Найзолотіша. Найкрасніша.
25. А де щороку береться Калита? – Наша Калита з вогню виліта.
26. А хто її випік? – Українці.
27. А звідки ж вони? – 3 Усесвіту.
28. То скільки літ нашій Калиті? – Скільки й нам, українцям.
29. А скільки ж нам літ? – Стільки, скільки й землі нашій.
30. Чому Калита наша солодка? – Бо вкладено у неї таїну Української Сили.
31. А де ми, українці, черпаємо собі сили? – У Сонця Ясного, у Неба Високого і Зір Ясних.
32. То скільки променів у Калити? – А скільки всіх Українців було і є у світі.
33. А який найдовший промінь у Сонця? – А той, на якому пеклася наша Калита.
34. Куди найкоротша відстань? – Від пана Калитянського до Калити.
35. А найдовша? – Од Коцюбовського до Калити.
36. Звідки ж ти прибув? – 3 країни Калити.
37. А де ж ця країна? – Це держава Україна.
38. Де ж вона? – По обидва боки Дніпра розташована.
39. Де зараз кусають Калиту? – У 7-ій Галактиці.
40. А де ж та 7-а Галактика? – Її орбіти проходять через Українські землі.
41. Що зараз відбувається на Чумацькому Шляху? – Віють просо на кашу до Свята Калити.
42. Так хто ж Калиту кусає? – А хто світлоносні мислі має.
43. А кому під силу Калиту кусати? – Звісно, нам, Українцям, про теє знати.
44. А хто ж ми? – Світлоносці з Усесвіту.
45. А де взялися? – 3 Космосу послані.
46. А куди йдемо? – До нових Галактик.
47. Що найщедріше? – Сила променів сонячних, сяяння зірок.
48. А що не знає впину? – Сяяння енергії Сонця, зірок, планет.
49. Що ж не можна виміряти? – Всесвіт і Світло у ньому.
50. Що найбагатше у світі? – Земля.
51. А що найвище над Усесвітом? – Рай.
52. А хто в ньому перебуває? – Творець Небес і Світу.
53. І скільки літ? – А завжди.
54. А хто ще? – І душі Предків наших. Бережуть нас. Лад на Землі.
55. А що найчорніше? – Всесвітнє Зло, що таїться у Пітьмі.
56. А що найдорожче нам? – Україна з Богом у серці.
57. А найсвятіше? Душі Предків і Дух Безсмертя вкраїнського.
58. А хто ж рідня нашій Калиті? – Коляда, Купайло, Великдень.
59. На чому висить Калита? – На найдовшому промені найяснішої зірки.
60. Що не можна вкусити у Калиті? – Її дірку, через яку вона прив’язана.
61. Хто завжди в дорозі до людей? – Світлоносні: колядники, калитники.
62. Хто ніколи не зникає? – Творець Усесвітів.
63. А хто найдосконаліший? - Господар Усесвітів.
64. Що ж було до Початку Світу? – Безодня. Хаос.
65. А хто змінив усе? – Бог. Абсолют.
66. А що є найбільшим скарбом? – Небесні Благодаті.
67. Хто ж найбагатший господар? – Бог-Творець.
68. Де розміщена Вічна Радість? – На Небесах.
69. Хто ж вічно священнодіє, творить? – Сварог.
70. Що важко щодня осягати людині своїм розумом? – Істину.
71. Що ніколи не вичерпується? – Божі Благодаті.
72. У чім вони проявляються? – У світлі ясному, у радощах життєдайних, у животворній силі.
73. А що найдорожче Українцеві? – Україна.
74. А що вище неї? – Небо.
75. А як воно зветься? – Небо наше. Українське.
76. А де центр нашої Галактики? – Там, де стоїть пан Калитянський з Калитою.
77. А хто ж такий пан Калитянський? – А він є Космічна Вісь нашої Духовної Галактики. Бо втримує Калиту – Сонце.
78. Як священнодіють колядники? – Вони засівають нашу планету Світлом і Зерном.
79. А чиї ми діти, онуки? – «Ми, Сонцеві діти», «Дажбожі внуці». Ось тому славимо Дажбога. Шануємо батька Оря.
80. Які визначальні риси Української душі? – Сонцелюбність і Світославність.
81. Скільки ми, Українці, будемо у Світі? – А допоки Світла найяснішого, Небесного. Стільки ж буде й ходи нашої Світлоносної.
82. Де черпає силу Дух Українського Безсмертя? – У Вселенському (Світовому) Розумі, будучи його невід’ємною складовою.
83. На яких орбітах перебуває наша віра? – Вона виколисана потужним сяянням тріади Зоряних Сил: Сонцем, Місяцем, Зорею або Сонцем, Місяцем, Дощиком (Богом).
84. Хто Єдиний і Всемогутній? – Бог. Абсолют.
85. Хто поза Часом і Простором, все уміщує і все охоплює, Незмінний і Всюдипроявний? – Сварог.
86. Що є Все єдине? – Воно: Єдине у Всьому.
87. Що є Гармонією? – Любов двох Начал. Їхнє взаємозлиття.
88. Чия єдина Воля діє у Космосі? – Бога. Абсолюта.
89. В чому вона проявляється? – У творенні Всесвітів незчисленних.
90. Яка найулюбленіша страва українців? – Каша.
91. А найдавніша? – Каша. Ми і Долю нашу кличемо їсти з нами кашу.
92. Як постає багатоманіття всього Сущого? – Із Абсолюта, його Верховної Мудрості.
Зусиллями двох Начал (Чоловічого і Жіночого) виникає Всесвіт. Усе Суще.
93. Що є найбільшою таємницею Усесвіту? – Дія всепроникаючого Світла, яке зумовлює
Небесний Рух.
94. У чому сутність Світу? – У взаємодії Вогню (Світла) і Води.
95. Яка найвища якість Усесвіту? – Світи, Всесвіти, народжені з Хаосу, в своїй еволюції постають у Гармонії довершеній, доконечній.
96. У чому вища Мудрість Світобуття? – У проявах Радости Світотворення.
97. Що є ознакою Божої Дії? – Людська Душа. Вона по суті своїй є складовою Небес, знамення Бога, один з могутніх знаків Усевишнього і передвісник проголошення істинності всіх світів його.
98. А що було у Почині Світу? – Бажання сотворити Суще. Воно було першим Насінням Думки Єдиного Бога.
99. Яка найбільша таїна таємниць людського буття? – Єднання кожної душі і Бога як прояв Нескінченності і Вічності її. Джерело Усеєдності та Усеєдиності.
100. Без чого не може жити мисляча людина? І хвилину? І секунду? – Без думки.
101. А де висить наша Калита? – В Українському Небі.
102. А де ж Українське Небо розпростерлося? – Воно там, де перебуває Український Дух. У неосяжних Космічних Безмежжях.
103. Що завжди наповнює нашу душу неспокоєм? – Невідступне шукання Істини.
104. У Всесвіті постала нова Духовна Галактика. Яке її ймення? Як звати її? – У-кра-ї-на.
105. Хто поза Часом і Простором’? – Абсолют. Першосубстанція.
106. А що є Істиною? – Дорога до Бога. Зв’язок;з Ним.

Торох-торох – розсипався горох, почало світати – нічого збирати? – Зорі.
Розсипався горох на сто дорог? – Зорі.
Розсипалось на ніч зерно, глянули вранці – нема нічого? – Зорі.
Перша звечора одна ходить краля чарівна? – Вечірня зірка.
Серед моря, моря стоїть золота комора? – Місяць.
Світить, та не гріє? – Місяць.
Через тин лисий віл дивиться? – Місяць.
Рогатий, а не бик? – Місяць.
Хто ходить по світу без ніг і без торби? – Місяць.
Один чабан тисячі овець пасе? – Місяць.
Поле не міряне, вівці не щитані, пастух рогатий? – Місяць, зорі.
Розстелене рядно, а на ньому горошок і окраєць хліба? – Місяць, зорі.
Ой за лісом, за пралісом золота діжа сходить? – Сонце.
За яром, за горою красний вогонь горить? – Сонце.
По морі, по морі золота тарілка плаває? – Сонце!
За лісом, за пралісом червона паляниця печеться? – Сонце.
Вдень у небі гуляє, а увечері на землю сідає? – Сонце.
Маленьке кругленьке – усьому світові миленьке? – Сонце.
Хто однаково всіх любить, всіх однаково голубить? Кожний скоса тільки гляне, а обняти не дістане? – Сонце.
Весь вік по одній дорозі ходить, а назад не вернеться? – Сонце.
Що іде вперед і не вертається? – Сонце.
Що горить без полум’я? – Сонце.
Вдень є, а вночі нема? – Сонце.
Що сходить без насіння? – Сонце.
Стоїть дуб-вертолуб, на тім дубі-вертолубі сидить птиця-вертолиця, ніхто її не дістане, ні цар, ні цариця, ні красна дівиця, ні попи, ні дяки, ні ми, козаки? – Небо і Сонце.
Золотий прийшов, а срібний пішов? – Сонце і Місяць.
Сестра до брата в гості прийшла, а він від неї ховається? – Сонце, Місяць.
По соломі ходить, а не шелестить? – Проміння.
Прийде в дім – не виженеш, а час прийде – само вийде? – Проміння.
Мету, мету – не вимету, несу, несу – не винесу, пора прийде – само вийде? – Проміння.
Що у світі пайбагатше? – Земля.
Два брати весь вік живуть, а разом не сходяться? – Небо і Земля.

ЗАПИТАННЯ-ВИСМІЮВАННЯ ДО ПАНА КОЦЮБОВСЬКОГО:

1. Калитянський:
– Пане Коцюбовський! Ти Калиту кусати хочеш? Дак ти ж своїм конем задом їдеш і до самого Сатани у Пекло прибудеш.
Коцюбовський:
– І боком-наскоком, передом чи задом, головою чи ногою я нетрі минаю, Галактики перебігаю, стомислим зором до Небесного Руху припадаю – я до Калити нашої ще ближче підступаю – вкусити Всемогутньої Сили бажаю.

2. Калитянський:
– Пане Коцюбовський! Як же ти сидиш невміло – у твого коня ліве копито одлетіло?
Коцюбовський:
– А мій кінь світлоносний, поза хмарами пролітає, у ліве копито грубить, в сусідню Галактику звіщає, що вкраїнський Рід у граді Кия саме зараз Калиту кусає.

3. Калитянський:
– Що ж ти, пане Коцюбовський, на рогач (коцюбу) заліз, на лівий бік похилився та й сам по коліна в болото закотився. Що ж ти тепер будеш робити?
Коцюбовський:
– Копита мого коня виткані з чистого сяяння зірок всеясних і не бояться: ні чорного бруду, ані в’язкого мастила, ані нечистої сили! Коневі моєму і на Небесні Високості сягати, а мені – під силу нашу Калиту Красну кусати.

4. Калитянський:
– Пане Коцюбовський , ти ж на пеньку сидиш, а він мохом обріс і в землю вгруз, тобі ні йти, ні скакати – і Калити Красної не кусати!
Коцюбовський:
– А мій пеньок та ростучий – бо це кінь швидкобіжучий, ще й крилатий, всеясний, я на ньому долечу до Калити вчасно.

5. Калитянський:
– Як же ти, пан Коцюбовський, до Калити скакав, що й перед свого коня втеряв? Куди ж ти тепер одним задом доїдеш?
Коцюбовський:
– Мій кінь летючий, все можний! Передніми ногами у сусідню Галактику сягає, а задніми по Українській землі пробігає, і до Красної Калити вчасно прибуває.

6. Калитянський:
– Пане Коцюбовський, як та їдеш? У твого коня немає ніг.
Коцюбовський:
– Мій кінь всеосяжний, столикий, крилатий, понад світи злітає, і в град-столицю, в цю світлицю кусати Красную Калиту я встигаю.

Примітка: Такі дошкульні запитання задавати тим, хто не в образі під’їздить до Калити, не описує поетично біг свого коня, не означує його особливими якостями.

МОНОЛОГ КОЦЮБИНСЬКОГО-КОЦЮБОВСЬКОГО:

1. – Гей в червонім жупані, та на білім коні, осяйному, дзвінкому, крилатому я спішу, мчу, лечу, ногами землі торкаю, густії ліси пробігаю, високії гори перескакую, глибокії моря перепливаю, попід самими Небесами пролітаю, та до цієї світлиці, що на шляху широкім у столиці, нашої красної Калити вкушати, встигаю!

– Але хто ж це такий великий і дужий на моєму шляху стає і не дозволяє мені через високі пороги переступати? Гей, пане Калитянський! Предку-сину Україно-слов’янський! Я коня могутнього маю – всі мури-фортеці розбиваю, враже військо розметаю! Словом віщим кручу, верчу, до Калити іще ближче підступаю – її всемогутньої сили вкусити бажаю.
Будеш кресати? А я буду кусати!

2. – Я, пан Коцюбовський із Оріянського краю, на коня осяйного, дзвінкого, семикрилого сідаю, вмить попід синіми Небесами пролітаю, незчисленні Галактики й Усесвіти проминаю
та й забігаю до цієї світлиці, що знаходиться на велелюднім шляху града Кия-столиці,
аби нашої золотої й найсолодшої Калити кусати.

– Здоровим і преславним будь, пане Калитянський, Предку-сину Український!
Я буду Калиту кусати!!!
– А я буду кресати!!!!

3. Коцюбовський:
– Із самих Карпатських гір, де розсіялось Князівство Ясних Зір, я їду, їду до цієї хати – солодкої Калити кусати!

МОЛИТВА  ДІВЧИНИ  ДО  СОНЦЯ:

Добридень Тобі, Сонечко Ясне!
Ти святе! Ти миле, прекрасне!
Ти чисте, величне, поважне!
Ти освіщаєш гори і долини,
І поля, і степи, і високі Могили!
Освяти ж і мене,
Онуку Дажбожу Мирославу –
Красотою, Добротою,
Милощами, Любощами –
Перед панами, перед Князями,
Перед усім миром Вкраїнським!
І як Ти – чисте, величне, поважне,
Щоб і я була така чиста, велична, поважна
Перед усім миром Слов`янським
На віки-віків!
Слава Дажбогу!

Джерело: сайт  Громади “Вінець Бога”, Вінниця. Рідна Віра Українців-Русинів

Автор Доброслав Тарас Гірак

Михайло Нечай був єдиним  відомим мольфаром Карпат, жив у Верхньому Ясенові Верховинського району на  Гуцульщині, по сусідству з горами, порослими смереками, й полонинами з запашними травами, за бурхливою річкою в простій хатині.

Він міг  лікувати недуги та передбачати майбутнє, причаровувати дівчат і багато іншого. До нього приїжджали за допомогою люди з усього світу,  багато хто з vip-персон політики в Україні.

Михайло Нечай твердив, що він є білим (сонячним) магом і розповідав, що є в Карпатах і чорні (місячні).   Одні  більше звертаються(практикують) з Правою, другі - більше з Навою, але всі працюють в одному полі - люблять свій край,його природу, народ -Рід, хоча мають і суттєві відмінності.

Крім мольфарства, Михайло Нечай відомий ще як “градівник”.

У вересні 1989 року, напередодні Першого фестивалю “Червона рута”, присвяченого пам’яті Володимира Івасюка, діда Михайла запросили у Чернівці для того, щоби розігнати дощові хмари, які перешкоджали проведенню свята, і забезпечити сонячну погоду. Як результат, сім днів у місті, була безхмарна погода. Дощ пішов тільки тоді, коли дід Нечай поїхав додому.

Про Михайла Нечая у вікіпедії.

Створений фільм студією “Ієрогліф” в 2007 році  «Мудрість карпатського мольфара», де є живе спілкування з одним з останніх представників карпатського шаманізму, 77-річним мольфаром Михайлом Нечаєм. (Фільм складається з 12 тем:  1. Хто такий мольфар  2. знаряддя мольфара     3. Ворожба  4. дримба  5. Мольфарство 6. демонологія  7. очищення 8. Таємне і явне  9. перевтілення  10. трави  11. духовність  12. Пророцтво ). Через 2 роки відзнятий другий фільм.

Стара хата

Старий змужнілий дім.
Ніч. Чорногора.
Ні шороху довкола
В покої тім нічнім.
Тривожний подих

Тягарем на серці стигне.
Крок смертельний
Все ближче,
Все лине та лине.
А сивий мольфар –

Хранитель магії чар,
Пригнічений, доживав.

Не передав він дару –
Обраному святий алатар.
Осиротілі стіни.
Їх привид наганяє страх.
Вітрами дикими

В просторах неозорих
Розвіявся старого прах.

(Олександр Сікура / Печерник)

Про вбивство Михайла Нечая інтернет видавництву paralleli повідомив начальник Центру зв’язків із громадскістю Василь Гультайчук: з самого ранку мольфар приймав людей. В 6:50 в міліцію надійшло повідомлення, що мольфар виявлений зарізаним в себе вдома. “Після того як від нього вийшла людина, решта людей чекали на виклик. Однак Нечай довго нікого не кликав”,- пояснив Гультайчук.

Мабуть, слідству варто розглянути версію причетності УПЦ Московського патріархату до вбивства Михайла Нечая

На фоні “боротьби з язичеством”  ця закордонна організація причетна до багатьох злочинів в державі Україна на основі  релігійної нетерпимості - особливо до представників “язичества”, споконвічного світогляду-віри Українців-Русинів, до розпалювання міжрелігійної ворожнечі, знищення релігйних святинь.До сьогодні жодого злочину не розкрито і винуватців не покарано, хоча стратегія цієї організації усім відома.

В Карпатах половина церков належить УПЦ Московського патріархату. Діяльність Михайла Нечая фактично притидіяла роботі даної організації.

Мольфар Михайло Нечай не приховував, що він наполовину язичник - пропагандував, що християнська релігія занепаде і запанує язичницька Рідна Віра -  і мав великий авторитет не тільки у місцевого населення, але й в Україні і за її межами.

Коли буде похорон Михайла Нечая на момент написання статті невідомо.

Можливо, в його похороні прийматимуть участь організації язичників, Рідної Віри Українців Русинів - бо мольфар Михайло Нечай офіційно, у відкритих джерелах повідомляв, що він є наполовину “язичник”.

Невеликий сайт про Михайла Нечая ( nechay.if.ua )

Статті, інтерв’ю з Михайлом Нечаєм.

• Мольфар Нечай. Він не любить священників, вважає, що незабаром Ватикан буде знищений, християнська релігія занепаде і запанує язичницька Віра. (стаття на viche.lutsk.ua )

• Розмова з мольфаром Михайлом Нечаєм ( стаття на сайті paralleli.if.ua

• Білий маг Нечай: Через мій кабінет пройшла вся державна еліта (стаття на сайті unian)

• Карпатський мольфар відвів Януковичу три роки життя … ( стаття на сайті otherside.com.ua)

• 
  

  Газета “Час” напередодні Нового 2011 року брала інтерв’ю у Нечая

  Карпатський мольфар-чаклун, філософ-практик та володар білої магії Михайло Нечай з Верхнього Ясенева Верховинського району, що на Івано-Франківщині, привідкрив завісу над незвіданим у майбутньому 2011 році перед читачами газети «Час». Мольфар каже, що в 2011 дійдемо краю.

  Маг переконаний, що 2011 рік буде легшим од 2010, адже настає рік металевого зайця, котрий дуже обережний та боязливий.

  До кінця 2011 року – початку 2012 країна дійде краю, аж після того почнуться зміни.

  Влітку на українців чекає дуже спекотне літо, неврожай. А тому варто очікувати біди з наводненням.

  Ми все ж спитали мольфара – то краще буде чи гірше в 2011? Він же, посміхаючись, відказав:

  — Півсвіта плаче, а півсвіта скаче. Комусь, як завше, буде добре, а комусь — зле. А загадувати наперед – то справа невдячна. Хоча багато труднощів випаде нам пережити в цьому році.

• Мольфар Нечай лікує дримбою Він єдиний може зіграти дві октави на цім інструмент (стаття news.if.ua )

Травень

Інші назва: Веселий Місяць, Подвійного Місяця, Світлий Місяць, Місяць Повернення Жаб, Місяць Потрійного Удою, Місяць Насолоди, Місяць

Посівів, Місяць, коли поні ставлять у стійло.

П’ятий день молодика - у Китаї відзначається свято Магворт. Фаза повні в Китаї називається Отрутним Місяцем; підносяться молитви на честь Чун Куй - великого духовного гонителя демонів.

Молодик - 3.05.11 о 9:51 (по Київ. часу)

Повня - 17.05.11 о 14:09 (по Київ. часу)

1-е травня: Бельтан - Вогненне свято Великого Союзу. Одне з головних відьмовських святкувань Колеса Року.

1-е травня: Слов’янське свято богині Майї – богині рослинності.

1-е травня: День Відьмовської Горобини - свято на честь фінської богині Рауни.

2-е травня: Слов’янське свято Живи. Солов’їний Великдень.

4-е травня: Ірландське свято День Священного Тернія; початок Місяця Глоду.

5-е травня: Китайське Свято Дракона.

5е – 20е травня: У слов’ян цьогорічні Русалії.

5-е травня: У слов’ян Русалчин Великдень. Четвер на сьомому тижні після Великодня Дажбожого. Русалкам в цей день дозволяється набувати людської подоби і споживати звичайну їжу.

9-е травня: Свято Артеміди в Древній Греції.

9-е, 11-е і 13 е травня: Свято Лемурія в Древньому Римі, коли поминалися заблудші душі членів родини.

9-е травня: Слов’янські іменини Матері Сирої Землі. Заборонялося в цей день порушувати спокій Матері Землі.

10-е травня. Слов’янський зільник. Заготівля цілющих трав. Перший ритуальний збір, головне коренів. Жінки ходять в ліс збирати зілля, бажано копати до схід сонця, поки роса не опаде.

12-е травня: Свято Шашті в Індії; Араньяні Шашті - лісова богиня, що нагадує Пана.

15-е травня: У Древній Греції - День Майї, богині повні.

16-е травня: Свято Савіту-Врата на честь індійської богині Сарасваті, Цариці Небесної.

19-е - 28-е травня: Каллінтарія і Плінтерія - грецьке й римське свята весняного очищення.

23-е травня: Римське свято Розалія - Фестиваль Троянд на честь Флори і Венери.

24-е травня: Таргелія - день народження Артеміди/Діани. Як правило, доводився на фазу молодика. У більше ранній період грецької цивілізації був святом на честь богинь пір року Гор. У кельтських країнах у цей день відзначали свято Трьох Матерів, від яких залежало процвітання й гарний урожай.

31-е травня: Римське свято на честь Діани, богині диких лісів.

31-е травня: Римське свято на честь Цариці Пекла.

Атрибути місяця

Духи: Природи: феї, ельфи.

Рослини: критський бадьян, бузина, м’ята, троянда, магворт, тимьян, деревій.

Кольори: зелений, коричневий, рожевий.

Квіти: конвалія, наперстянка, троянда, рокитник.

Аромати: троянда, сандалове дерево.

Камені: смарагд, малахіт, янтар, сердолік.

Дерева: глід.

Тварини: кішка, рись, леопард.

Птаха: ластівка, голуб, лебідь.

Божества: Баст, Венера, Афродіта, Майя, Діана, Артеміда, Жива, Пан, Рогатий Бог.

Потік енергії: повноцінна енергія, що творить; відтворення. Інтуїція, контакт із феями й іншими надприродними істотами. Зміцнення зв’язку з надприродними заступниками. Енергія виходить від Богів Зелених Лісів. Енергія любові.

~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~

Май

Другие названая: Веселый Месяц, Месяц Двойной Луны, Светлый Месяц, Месяц Возвращения Лягушек, Месяц Тройного Удоя, Месяц Наслаждения, Месяц

Посевов, Месяц, Когда пони ставят в стойло.

Пятый день новолуния - в Китае отмечается праздник Магворт. Фаза полнолуния в Китае называется Ядовитой Луной; возносятся молитвы в честь Чун Куй - великого духовного гонителя демонов.

Новолуние – 3.05.11 в 9:51 (по Киев. времени)

Полнолуние – 17.05.11 в 14:09 (по Киев. времени)

1-е мая: Бельтан – Огненный праздник Великого Союза. Один из главных ведьмовских празднований Колеса Года.

1-е мая: День Ведьмовской Рябины - праздник в честь финской богини Рауни.

1-е мая: Славянский праздник богини Майи - богини растительности.

2-е мая: Славянский праздник Живи. Соловьиный Великодень.

4-е мая: Ирландский праздник День Священного Терния; начало Месяца Боярышника.

5-е мая: Китайский Праздник Дракона.

5-е мая: У славян Русалчин Великодень. Четверг на седьмой неделе после Великодня Дажбожого. Русалкам в этот день разрешается приобретать человеческое подобие и потреблять обычную пищу.

9-е мая: Праздник Артемиды в Древней Греции.

9-е, 11-е и 13-е мая: Праздник Лемурия в Древнем Риме, когда поминались заблудшие души членов семьи.

9-е мая: Славянские именины Матери Сырой Земли. Запрещалось в этот день нарушать покой Матери Земли.

10-е мая. Славянский зельник. Заготовка целебных трав. Первый ритуальный сбор, в первую очередь корней. Женщины ходят у лес собирать зелье, желательно копать до восхода солнца, пока роса не опадет.

12-е мая: Праздник Шашти в Индии; Араньяни Шашти - лесная богиня, напоминающая Пана.

15-е мая: В Древней Греции - День Майи, богини полнолуния.

16-е мая: Праздник Савиту-Врата в честь индийской богини Сарасвати, Царицы Небесной.

19-28-е мая: Каллинтария и Плинтерия - греческий и римский праздники весеннего очищения.

23-е мая: Римский праздник Розалия - Фестиваль Роз в честь Флоры и Венеры.

24-е мая: Таргелия - день рождения Артемиды/Дианы. Как правило, приходился на фазу новолуния. В более ранний период греческой цивилизации был праздником в честь богинь времен года Гор. В кельтских странах в этот день отмечали праздник Трех Матерей, от которых зависело процветание и хороший урожай.

26-31-е мая: Римский праздник в честь Дианы, богини диких лесов.

30-31-е мая: Римский праздник в честь Царицы Преисподней.

Атрибуты месяца

Духи Природы: феи, эльфы.

Растения: критский бадьян, бузина, мята, роза, магворт, тимьян, тысячелистник.

Цвета: зеленый, коричневый, розовый.

Цветы: ландыш, наперстянка, роза, ракитник.

Запахи: роза, сандаловое дерево.

Камни: изумруд, малахит, янтарь, сердолик.

Деревья: боярышник.

Животные: кошка, рысь, леопард.

Птицы: ласточка, голубь, лебедь.

Божества: Баст, Венера, Афродита, Майя, Диана, Артемида, Жива, Пан, Рогатый Бог.

Поток энергии: полноценная творящая энергия; воспроизводство. Интуиция, контакт с феями и другими сверхъестественными существами. Упрочение связи со сверхъестественными покровителями. Энергия исходит от Богов Зеленых Лесов. Энергия любви.