Сьогодні вночі на Старокиївській горі знесено при підтримці правоохоронних органів встановленого язичниками України (можна сказати відновленого) дубового шестиметрового ідола Перуна.

Язичники, вони ж можна з певною натяжкою сказати рідновіри - претендують на виконання статті Конституції України про рівність всіх конфесій в Україні перед законом, перед Українською Конституцію.

Як бачимо з наведеного прикладу, Закон в Україні діє вибірково. Виходить, що українські язичники виставлені діями київської влади (а без освячення київською владою в Києві, образно кажучи, “вода не освятиться”) поза Законом України.

Поставимо питання грубіше: “Українські язичники не є громадянами України?”

Для більш повної картини того, що відбувається навколо ідола Перуна, подам цікавий коментар, вихоплений з інтернету:

Зображення-аватар

каро 3 години тому

    А чи мали вони на це право? Оскільки дохристиянська релігія була і є одним із твірних чинників як християнської віри, так і становлення українського народу, то Україна має право на те, щоб язичницькі ідоли як пам”ятники стояли на її землі. Православна церква відділена від держави, тому отримувачі коштів платників податків не мали права брати участь у знесенні пам”ятника, по-перше. По-друге, такі дії підтверджують що правоохоронні органи використовують у придушенні волевиявлення народу будь-якого віросповідання. А народ, згідно статті 5 конституції України, і є владою на українській землі. Отже, було порушено права громадян України. Хоча, мабуть, тут і суд не допоможе? Бо “конституція” України не є законом для владних органів, які самі себе обрали, за допомогою своїх найманців. Історія повторюється! Тож, якщо у когось вингикає запитання, який устрій панує нині в Україні, можна визначити так - для певної частини населення РАБОВЛАСНИЦЬКИЙ, для іншої -ФЕОДАЛЬНИЙ. А взагалі-то в українців все в порядку. Самі якось живуть, тобто існують, а згадують про них на словах лише у час виборів, аби показати, що знають слово “ДЕМОКРАТІЯ”. А українці деякі так попродавалися, щоб заробити копійку, - у всіх землях українських, що сором за слово- визначення “Українці”. Тому до нас так і ставляться, як поляки, так і росіяни, -ЯК ДО РАБІВ. А висновки робіть самі, якщо не розучилися думати. Бо за вас нині думають вані мобільні телефони. І не тільки за вас, а і за ваших дітей. А там нагорі/ на горі їм це вигідно!!!”

    ПС.
    Резюме зробіть самі.
    This entry was posted on Воскресенье, июля 21, 2013 at 1:33 пп and is filed under "Українська Резервація", Разное, Статьи. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.

    Leave a reply

    You must be logged in to post a comment.