Майстра, співця, філосова, поета, врешті-решт Людину - Павла Григоровича Тичину останнім часом якось ніби “затерли”, принизили до насмішливих анекдотичних кліше.

Не буду нарікати на народ, що ми за люди такі, що ми не цінуємо свого.

Але ось сьогодні послухайте Нашого Поета Павла Григоровича Тичину.

Чи не до серця кожного з українців, сьогоднішнього, він промовляє:

“Але Тичина, таки знайшов спосіб уникнути лісоповалу. Я не беруся судити його, ніхто не знає, як поведе себе у тій чи іншій ситуації і це природньо для людини.

Ах не смійтеся ви наді мною, —
Не для вас я Вкраїну люблю!
Не для вас виливаю ці сльози з журбою,
Що ніхто їх не бачить нічною добою,
Коли довго від думок не сплю.

Не чіпайте моєї Вкраїни!
Хай, по-вашому, вмерла вона.
Скажіть: нащо ці ваші знущання та кпини?
Не чіпайте — просю вас — моєї Вкраїни:
Тільки ж це моя втіха одна!

Хіба можете ви зрозуміти,
Як її я кохаю, люблю?
Та коли б не вона, то для чого б і жити!
Але що… що вам про це говорити…
Чи ви любите матір свою?

(28 жовтня 1911)

А потім у 1919-му вже
На майдані коло церкви
революція іде.
— Хай чабан! — усі гукнули,—
за отамана буде.
А який з чабана атаман, ми з Вами розуміємо:-)”

ПС. Хочу сказати, що основний тренд і подача цього Логоса П.Тичини належить, належать

блогеру Alevtina_Ch .

А про Логос - то читачі й самі знають, Хто це…

This entry was posted on Понедельник, января 21, 2013 at 6:13 пп and is filed under "Українська Резервація", О политике, Разное, Статьи. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.

Leave a reply

You must be logged in to post a comment.