Співоча мавка

Співоча мавка, мов блага царівна,
До неба знов здійме світле чоло.
Обраниця мелодій, лиш музі вірна,
Те все в стежинах її долі пролягло.

Щомиті, як вона для вас співає,
Тоді, як вільну пісню сотворить,
Царство земнеє в чарах розквітає,
Весь світ навколо в буйстві гомонить.

Благої миті вона голос вивільняє,
Прагне осяяти буття хоч на краплину.
Вслухайтесь! В пісню легко як вплітає
Всю душу, небо й вітер із долини.

В її піснях таїться світло сонячних Богів
Та все ж не глибоко вам можна осягнути,
Лишень потрібно з серця вигнати весь гнів,
Відкритись світлу й про все зле забути.

Вона – дитина світла, сонячна принцеса,
Дарує всю себе, на мить не пожалкує,
Проте лиш шкода, що світла ї меса
Сприймається не усіма, їм чистоти бракує!

(c) Fialkora

This entry was posted on Понедельник, мая 14, 2012 at 9:47 дп and is filed under Cтихи Фиалкоры, О природе, Стихи. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.

One comment

Вирта
 0 

Спасибо! Будем знать :) Посмотрите, может вам пригодится. Всё ведь может быть :)

октября 23, 2008 at 23:23 пп
santa
 1 

А чому ж нема посвяти? Ми маємо самі здогатуватись, що слова захоплення присвячуються відомій співачці Ілларії?
Чи шо…

мая 16, 2012 at 10:12 пп

Leave a reply

You must be logged in to post a comment.