“Мені імпонує Китай, який займається стратегуванням на віки. Там на тисячу років вперед все розділено на сотні, а згодом на періоди по двадцять років. У їх випадку, коли в країні відбуваються катаклізми та перетворення, вони розуміють, що з точки зору тисячолітнього планування, це просто дурниця.

Мені б хотілося, щоб Україна мислила такими ж тривалими категоріями і ставила перед собою справді достойні цілі. А великі цілі вона може ставити тоді, коли буде це робити для себе, не дивлячись на сусідів. Тому що в сусідів уже є готові великі цінності” /З інтерв’ю письменника Любка Дереша “Українські правді”/.

ПС. Може й справді для України треба щось запозичити з китайського досвіду планувань в “вічність”?..

This entry was posted on Среда, августа 4, 2010 at 9:12 пп and is filed under Разное, Статьи. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.

Leave a reply

You must be logged in to post a comment.