“22 июня, ровно в 4-е часа,

Киев бомбили,

Нам объявили,

Что началася война!”, - це з пісні про мою, на жаль вже покійну маму. Так, саме 22 червня 1941 року перші бомби, які впали на Київ, - впали вони, ну треба ж так, саме на школу інструкторів ДШК (Дарницького шовкового комбінату), де навчалася моя мама і де на той час зберігались її документи. І в один момент моя мама залишилась без документів. Сучасне покоління навіть уявити не може в самому найдурнішому своєму сні, як це в Совєцькому Союзі та залишитись без документів.

А потім була війна. І то вже інша історія. Історія, де “тучивраждебніе вьются над нами”…

Як казали старі люди: “Куда ніч, туда й… всі ті лиха”, які принесла війна тоді в нашу багатостраждальну Україну …

This entry was posted on Вторник, июня 22, 2010 at 10:10 пп and is filed under О людях, Разное, Статьи. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.

Leave a reply

You must be logged in to post a comment.