Ці думки від Анатолія Стріляного, загалом, непоганого журналіста, майже завжди з цікавими думками про те, що було, що є і що буде. Оці його думки я запозичив в УНІАНІ, бо мені вони сподобались:

““За сто днів можна створити й зруйнувати сім’ю. І, як виявляється, можна зробити свою країну чужішою для співгромадян, слабкішою і вразливою. Що мав би зробити державний діяч масштабу Джорджа Вашингтона, якби очолив країну на кшталт нашої після перемоги з такою незначною перевагою, країну, чітко розколену не за кольором шкіри її жителів, а за питомою вагою совковості й азіатчини в їхній підкірці? Напевне, він відразу став би засипати рів, що розділяє цю країну: по-чоловічому простягнув би руку переможеній жінці, по-чоловічому й по-лицарськи повівся би з її польовими командирами та челяддю, не допустив би тупого насадження донецьких у регіонах, які поголовно проголосували за неї, по-чоловічому провів би переговори з російськими братками… А що ми бачимо натомість? Ми бачимо загравання з хитроср…ою, ліниво-безтурботною частиною населення, курс на проїдання й дерибан бюджету та принципове небажання сучасних реформ. Додамо сюди дріб’язкову метушню з давніми гріхами поверженого супротивника й решту такого, що характерно не для впевненої в собі влади, а для свідомої своєї ущербності групки небезпечних, але, за великим рахунком, слабких людей” /А.Стріляний. УНІАН. http://unian.net/ukr/news/news-380114.html/.

This entry was posted on Вторник, июня 15, 2010 at 7:31 дп and is filed under О политике, Разное, Статьи. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.

Leave a reply

You must be logged in to post a comment.